The world about Maidan

British photographer Anastasia Taylor-Lind says ‘At all ages med were the one to start a war and women were the ones to cry after them’.

Anastasia had a chance to think some more about it in Ukraine because she happened to be in Kiev at the height of the Revolution of Dignity.

As a professional photographer, she often noticed unusual protective suits and armor in which men went to the barricade.

Finally, the photographer in women should take over and Anastasia brings the lights and needed equipment to the Hrushevskogo street to make a portrait of hundreds of Ukrainians warriors.

However, after a few days, new images floated her imagination - hundreds of girls, women, and grandmothers carrying flowers to honor the fallen.

Two copies of the "Portraits from the Black Square" published in London are stored in the Library of the Maidan Museum. It is the big photo album, about Ukrainians during the revolution

In addition, Anastasia Taylor-Lind's work saw hundreds of thousands of people thanks to the TED conference. The recording of her speech contrasted in thirty languages.

Thousands of people saw Anastasia Taylor-Lind’s work at the TED conference. Her performance was subtitled in thirty languages.

Take a look at the beautiful men and women in the flames of the revolution in Ukraine in 2014. Men who fight, and women who cry for the dead.

Anastasia called her project "Courage and Sorrow of the Ukrainian Revolution".

Просимо повідомити, якщо знаєте когось із людей у "чорному квадраті".


Венесуельські guarimberos — “барикадники” — у своїй боротьбі використовують досвід нашого Майдану й не приховують цього. У протистоянні із силовиками, які захищають президента Ніколаса Мадуро, венесуельці озброюються "коктейлями Молотова" й захищаються щитами з підручних матеріалів. Вони влаштовують підпільні перегляди та обговорення фільму “Зима у вогні”. Його потай показували по всій Венесуелі, зокрема в книгарнях, університетах, щонайменше на одній міській площі й у мережі незалежного кіно. Після показу цієї стрічки відбуваються лекції та дискусії. Багато хто також поширює фільм у соціальних мережах. Про це повідомляє сайт "Новинарня".

“Цей фільм обов’язковий для перегляду. Усі венесуельці мають його побачити, особливо ті, хто стомився, особливо ті, хто майже втратив надію”, – написала венесуельська письменниця й акторка Ана Марія Симон у мережі Instagram. Її допис із викладеною афішею фільму "Winter on fire" про події українського Майдану вподобали понад 10 тисяч читачів.

Ось таку довідку про Євромайдан бразильський інтернет-портал UOL дав у статті про паралелі між революціями в Україні та Венесуелі:


Після референдуму в Каталонії про незалежність від Іспанії, який відбувся 1 жовтня 2017 року, але не визнаний жодною країною Європейського Союзу, його сподвижники зняли відео про паралелі між Євромайданом і мітингами за визнання результатів баскського волевиявлення.


За весь час Євромайдану на його сцені виступили сотні музикантів. Не лише з України, підтримку громадянській активності українців висловлювали й гості з закордону. Один із них, польський рок-музикант і політик Павел Кукіз, присвятив Україні пісню українською мовою.  

Відео цієї пісні в інтернеті за назвою "Доки живуть люди" або "Doky zhyvut' ludy", або "Póki żyją ludzie" можна знайти з логотипами різних польських телеканалів, що підтверджує широку підтримку серед поляків українського руху за демократію. Наступного року Кукіз балотувався у президенти Польщі. Зайняв третє місце.

Ще більше висвітлення в польських радіо- та телеканалах отримала після "Подай руку Україні" в виконанні познанського музиканта Кароля Куса та його польського-українського гурту "Taraka". 


"Команданте Ярош! Красно-чёрные крылья. Огненная ярость, зимняя герилья. Люто ветер вторит: страху — мораторий! Дозор несёт высотно Небесная сотня", — це приспів, який написав співак новосибірського рок-гурту "Калинов мост" Дмітрій Рєвякін. Виконує пісню з іншими сибіряками — реп-дуетом "25/17" із Омська. Показово, що ставлення до української революції в пісні — двояке, як і загалом у Росії. Репери не висловили підтримки київській герильї, тобто міській війні, але в блозі навели слова захвату, який на Майдані пережив їхній друг Рєвякін: "Телебачення Російської Федерації висвітлювало події в Києві й у всій Україні. З огляду на мою підозірливість до офіційних трактувань, я вирішив побачити все на свої очі й на початку лютого побував на Майдані. Мені важливо було спробувати розібратися в трагедії. Побачене і почуте, бесіди з повсталим народом вразили мене до нутра".