16 січня – ухвалення бюджету та "диктаторських законів" у Верховній Раді.

16 січня 2014 року Верховна Рада повинна була ухвалити проект бюджету. Цей документ мав чимало вад і не враховував реальний стан речей у державі. Голосування відбувалося без обговорення та використання системи "Рада" простим підняттям рук, оскільки, за словами віцеспікера Ігоря Калетника, опозиційні депутати відібрали картки для голосування у низки депутатів Партії регіонів та позбавили їх змоги брати участь у голосуванні. У такій ситуації два депутати від Партії регіонів – Вадим Колісниченко та Володимир Олійник запропонували однопартійцям проголосувати за "свої" закони. Голова лічильної комісії Володимир Олійник пізніше признавався, що він не намагався рахувати голоси, а називав цифру з голови.

Так було ухвалено закони, які того ж самого дня у заяві фракції "Батьківщина" було названо "диктаторськими": "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів)", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі", "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо заочного кримінального провадження)", "Про внесення змін до регламенту Верховної Ради України". 

 

 

Ухвалені закони передбачали збільшення штрафів та адміністративний арешт за порушення встановленого порядку організації або проведення мирних зібрань. Адміністративні стягнення запроваджувалися за використання під час мирних зібрань та інших масових заходів масок, шоломів та інших засобів, що нібито перешкоджало ідентифікації особи.

Із метою приборкання опозиційних політиків спростили процедуру позбавлення депутатської недоторканності.

Проти Автомайдану було спрямовано законодавчі зміни, які передбачали стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу за рух у колоні з п’яти автомобілів.

Кримінальний кодекс доповнили статтею про екстремістську діяльність. Зміни до нього запроваджували заочне кримінальне провадження, що загрожувало будь-якій особі, незгодній із діями влади.

"Диктаторські закони" обмежували права громадян на доступ до інформації та передбачали криміналізацію наклепу, що ставало зручним механізмом запровадження цензури в засобах масової інформації. Придбати SIM-картку для мобільного телефона можна було відтепер лише за договором з оператором зв’язку та при пред’явленні паспорта.

Серед інших "законодавчих ініціатив" 16 січня було також запровадження норм щодо громадських організацій – "іноземних агентів", що передбачало заборону організації в разі, якщо вона отримує гроші або майно від іноземних держав, їхніх держорганів, неурядових організацій іноземних держав, міжнародних неурядових організацій або іноземних громадян тощо.

Фактично всі прийняті закони було ухвалено з вілвертими порушеннями Конституції України й закріпленого у ній принципу верховенства права і спрямовано на звуження змісту та обсягу конституційних прав і свобод громадян України. Окрім назви "диктаторські закони", у ЗМІ фігурували й інші: "поліцейські закони", "драконівські закони", "ручні закони", "копитні закони", але найчастіше їх називали просто "закони 16 січня".