13 травня представники Національного музею Революції Гідності розповіли журналістам, що чекає алею Героїв Небесної Сотні найближчим часом. Зокрема співробітник закладу поділився планами щодо підготовки будівництва Меморіалу.
!!! ОНОВЛЕНО!!!
О 14-й годині, тобто після брифінгу, музей отримав листа від Управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури з інформацією, що слідчим потрібен додатковий час для проведення слідчих експериментів, зокрема й на нижній частині алеї, звідки заплановано розпочинати підготовчі роботи щодо будівництва Меморіалу.
Як і в попередні рази, музей забезпечить сприяння в проведенні слідчих дій і максимальний доступ до місць експериментів.
До вашого відома лист-відповідь музею:
Серед іншого, в листі-відповіді згадано, що "Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності та слідчими управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України була погоджена схема виконання будівельних робіт з нанесеними межами встановлення будівельного паркану на період закінчення слідчих дій, розподілена зонально для забезпечення почергового виконання будівельних робіт, що дає можливість уникнення зриву строків виконання будівельних робіт, а також забезпечення завершення слідчих дій".
Також "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності не лише не втручається в діяльність працівників правоохоронних органів, а всіма силами сприяє працівникам Генеральної прокуратури України у проведенні слідчих експериментів. Зокрема представники генпідрядника з виконання робіт – товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" – сприяють забезпеченню виконання слідчих експериментів та відтворенню обстановки на цій місцевості в тому вигляді, якою вона була на момент вказаних подій, зокрема демонтуючи секції будівельного паркану, виготовляючи, на прохання слідчих, макети транспорту, барикад, маркування місць загибелі".
Після брифінгу на алеї зав'язалася розмова з противниками спорудження Меморіалу й іншими громадськими активістами. Конструктивним наслідком спілкування стала домовленість щодо окремого епізоду слідчих дій.
Мати Героя Небесної Сотні Інна Плєханова повідомила, що через неузгодженість дій учасників процесу, зокрема експертів і слідчих Генпрокуратури, певний час не вдається провести слідчий експеримент щодо загибелі її сина Олександра. Заступник генерального директора з будівництва Національного музею Революції Гідності Оксана Моргун у присутності адвоката родин Марини Лиличенко та керівника компанії-генпідрядника дала слово пані Плехановій забезпечити умови для цього експерименту:
"На 15 травня заплановано слідчий експеримент. Уранці набираю адвоката родин. Якщо попередньо запланований час експерименту підтвердиться, то генпідрядник демонтує відповідний сектор будівельного паркану на весь час експерименту", – обіцяє заступниця гендиректора.
Разом із родичами героїв, ініціативними майданівцями, архітекторами та представниками влади співробітники Музею на алеї поділилися планами щодо реалізації Національного меморіалу Революції Гідності.
Раді повідомити про відновлення довгожданих робіт із реалізації Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні!
Наприкінці 2018 року широка громадськість дізналася, що підготовка будівництва меморіалу на алеї Героїв Небесної Сотні затримується через незакінчені в окремих місцях алеї слідчі дії Генпрокуратури стосовно кримінальних проваджень у “справах Майдану”.
Слідчі продовжують працювати. Тим часом у керівництві стверджують: на більшій частині дороги їхню роботу закінчено. Це звільняє шлях будівництву. Національний музей Революції Гідності як замовник робіт зумів узгодити з ГПУ ділянки, роботи на яких не перешкоджатимуть слідству. Щоб і надалі будівельні та слідчі заходи не заважали одні одним, подальші дії на алеї музей, як і раніше, узгоджуватиме з Генеральною прокуратурою.
Оскільки Національний музей Революції Гідності ніколи не вважав побудову меморіального комплексу пріоритетнішою за справедливе покарання винних, між увічненням пам’яті та розслідуванням доводиться – і вдається – знаходити розумні компроміси, які, втім, потребують корегування попередньо прогнозованих строків реалізації нашого проекту.
Дякуємо активній частині суспільства за те, що тримає руку на пульсі громадського життя та стежить за діяльністю Музею. Окрема подяка співвітчизникам, які, попри бажання якнайшвидше побачити в столиці належне місце вшанування новітніх українських героїв, із розумінням ставляться до об’єктивних причин, що відтерміновують відкриття Меморіалу.
ЯКИМ БУДЕ МЕМОРІАЛ
Огорожа, що постала вздовж алеї, свідчить про початок робіт із будівництва Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні.
Автори проекту – львів’янки Ірина Волинець і Марія Процик з архітектурного бюро "MI-studio". Професійне журі анонімного відкритого міжнародного конкурсу визнало їхню роботу кращою за пропозиції знаних у всьому світі архітекторів. Конкурс провів усесвітньо відомий організатор архітектурних конкурсів – берлінська компанія “phase eins”. Її відібрано за процедурою системи держзакупівель ProZorro.
Національний меморіал Героїв Небесної Сотні має стати місцем для особистого й офіційного вшанування жертовності українських патріотів, символізувати ідеї Майдану та донести пам'ять про ціну свободи до майбутніх поколінь. Це також громадський простір, який буде органічно поєднано з адміністративним центром столиці. Центральним елементом Меморіалу є стела з білого граніту. Продовженням Меморіалу стануть паркова зона, через яку криволінійним шляхом угору вестиме алея зі ста особливих лип, висаджених на честь Небесної Сотні, а також сад спогадів і роздумів.
Збереження артефактів та маркування місць загибелі
Проект Меморіалу передбачає збереження прострілених кулями стовпів і дерев, кам’яної стіни з рекламою банку "Аркада", кам’яної тумби для квітів зі слідами від куль, пам’ятника на честь загиблих протестувальників, складеного з бруківки. На алеї залишаться дерев’яний хрест і каплиця, які постали після розстрілів.
Народні стихійні меморіальні знаки, які поставали на алеї впродовж років, буде збережено для експонування у майбутньому Музеї.
Буде промарковано місця загибелі майданівців та місця, де були барикади.
Бруківка
Пішохідна алея у нижній частині Меморіалу та вгорі біля станції метро "Хрещатик" залишиться брукованою. Тож автентичну бруківку після демонтажу для вирівнювання вулиці буде повторно покладено.
Дерева
Частину дерев, здебільшого висаджених уздовж алеї вже після Майдану, буде демонтовано або пересаджено залежно від їхнього стану. Звертаємо увагу, що йдеться лише про дерева на території Меморіалу. Ті, що ростуть із боку готелю "Україна" або на території Жовтневого палацу, не належать до території Меморіалу, відповідно й до компетенції Національного музею Революції Гідності.
Слідчі дії на алеї
Будівництво розпочато з нижньої частини алеї, де слідчі експерименти завершено. Станом на сьогодні (травень 2019 року) слідчі експерименти у справах Майдану відбуваються вгорі алеї, про що свідчать розміщені там дерев’яні конструкції. Музей Майдану перебуває у постійному контакті з керівництвом ГПУ в питаннях узгодження робіт із потребами слідства.
Більше про створення меморіально-музейного простору можна дізнатися тут: www.maidanmuseum.org
ЕТАПИ ПРОЕКТУ
Травень 2019 року – Національний музей Революції Гідності як замовник будівництва Меморіалу узгодив із ГПУ ділянки, на яких завершено слідчі дії в “справах Майдану”. За згодою ГПУ, музей планує розпочинати підготовчі, а згодом будівельні роботи на цьому місці.
6 листопада 2018 року – 22 лютого 2019 року – ділянка майбутнього Меморіалу перебувала під арештом. У такий спосіб Генпрокуратура захистилася від імовірного втручання в ландшафт, щоб належним чином провести останні слідчі експерименти стосовно розстрілів. Упродовж цього часу й надалі компанія-генпідрядник сприяє роботі слідчих, зокрема власними силами будує макети барикад та автотранспорту для відтворення подій, оскільки ресурси Генпрокуратури виявилися обмеженими. Отож за останні кілька місяців слідчих експериментів проведено більше, ніж за 2014–2018 роки.
Січень 2019 року – генпідрядник із будівництва готовий розпочинати спорудження Меморіалу.
Грудень 2018 року – 65% респондентів усеукраїнського репрезентативного соцопитування компанії “Соціоінформ” висловилися за спорудження меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні.
20 лютого 2018 року – першу премію в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" здобуває проект випускниць університету “Львівська політехніка” Ірини Волинець і Марії Процик. Другу та третю премії отримали іноземні автори.
20 жовтня 2017 року – Міністерство культури оголосило Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності". За процедурою системи держзакупівель ProZorro відібрано компанію – організатора конкурсу. За справу взявся європейський лідер організації архітектурних конкурсів – німецька компанія “phase eins”. Отримано 65 заявок із 12 країн. Учасники конкурсу під час своїх візитів до Києва знайомилися з історією України та Майдану, зустрічалися з родичами загиблих майданівців, вивчали місце майбутнього Меморіалу.
18 листопада 2015 року – створено державний заклад "Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності".
2015–2016 роки – низка нездійснених ініціатив: утілити проект, який брав участь у конкурсі, проте не переміг; збудувати на Інститутській ритуальний парк із комплексом міжконфесійних капличок; експропріювати для музею Жовтневий палац; обмежитися трьома кімнатами під музей у Будинку профспілок.
25 грудня 2014 року – презентовано програму й умови Міжнародного відкритого конкурсу на оновлення громадського простору центрального ядра Києва з меморіалізацією подій Майдану "ТЕРИТОРІЯ ГІДНОСТІ/TERRA DIGNITAS". На участь отримано 478 заявок із 40 країн світу. 16 червня 2015 року оголошено результати. Вони поставили місто перед вирішенням загальнодержавних питань без повноважень на це та підтримки. Проекти не втілено, переможцям не виплачено премії. Рада громадських експертів конкурсу розробила дорожню карту подальших дій із рекомендацією провести конкурс проектів щодо конкретної території проектування – алеї Героїв Небесної Сотні.
Травень-жовтень 2014 року – із майже щотижневою частотою відбувалися громадські обговореннях конкурсних завдань. Участь у них узяли понад 1650 осіб. Близько 100 з них – історики, архітектори, соціологи, письменники тощо – фахово розробили конкурсну процедуру в різних сферах.
23 квітня 2014 року – Київміськдержадміністрація та Міністерство культури оголосили спільне рішення провести конкурс.
17 березня 2014 року – Департамент містобудування й архітектури КМДА отримав доручення від центральних органів влади спорудити Меморіал за наданим ескізом. “Він передбачав уздовж Інститутської цвинтарну стіну з фотографіями загиблих, хрестами, автопокришками, колючим дротом, янголами та калиною. Було очевидно: ця миттєва реакція художника не відображає всіх сенсів, яких уже набули на той момент і ще набудуть згодом події Революції Гідності”, – пригадує тодішня працівниця Департаменту містобудування й архітектури Анна Бондар. Київська влада пожвавилася щодо підготовки конкурсу пректів Меморіалу.