На майдані Незалежності неподалік стели відкрилася українсько-чеська виставка, присвячена подіям п'ятдесятирічної давнини, коли Радянський Союз ввів у Чехословаччину близько 200 000 тисяч військовиків і 5000 танків. У такий спосіб радянські керівники разом із чільниками інших країн Варшавського договору вирішили силоміць зупинити процес реформ і суспільних змін, відомий під назвою "Празька весна".
Українці не стояли осторонь. Відголосок подій 21 серпня долинув до Ужгорода, Чернівців, Києва, Черкас, Одеси та Чернігова, про що свідчать історії Василя Макуха, Романа Гриня, Михайла Ліхцова, Зоряна Попадюка та багатьох інших.
П'ятдесят років тому невідомий нікому українець учинив акт самоспалення, протестуючи проти вторгнення радянських військ до Чехословаччини. Мало хто з очевидців тоді зрозумів, що сталося. Міліція швидко попросила свідків розійтися, а влада зробила все, щоб інформація про подію не поширилася далі кількох десятків перехожих, які те бачили. Через півстоліття на честь Василя Макуха назвали міст у Празі.
"Празька весна – важливий досвід боротьби за свободу й незалежність наших сусідів по комуністичному табору. Відважність чехів та словаків сприяла й піднесенню українського національного правозахисного руху, надихала учасників Майданів часів незалежності. Ця виставка, створена зусиллями низки партнерів, яскраво відображає цивілізаційне протистояння, ціннісні орієнтири, людські долі”, – вважає Ігор Пошивайло, директор Національного музею Революції Гідності.
Виставка “За вашу і нашу свободу. 1968–2018 роки” розповідає про заклики виступити проти окупації Чехословаччини в 1968 році як складник боротьби за свободу в комуністичних країнах Європи.
“Назва цієї виставки є особливо актуальною для нас тепер, коли Україна обстоює свою свободу, свою незалежність. Україна стала жертвою російської окупації, тому потребує такого роду акцій солідарності з боку інших країн світу та їхніх громадян. Ця виставка не стільки про російську окупацію Чехословаччини, скільки про реакцію на ті події людей у світі та їхню здатність на протест”, –зазначив Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті.
Перший заступник голови парламенту Чеської Республіки Мілуше Горска провела паралелі між тодішніми подіями Празької весни й теперішніми українськими – Революцією Гідності та російською окупацією Криму й частини Донбасу. “Через п'ятдесят років ми повертаємося у своїх спогадах до подій, якими не можемо пишатися, але які маємо пам’ятати, щоб вони не повторилися. Те саме безправ’я, якого ми зазнали у 1968 році, спостерігаємо зараз в Україні. Від імені всього чеського народу ми висловлюємо надію, що конфлікт буде усунено мирним шляхом. Підтримуємо Україну в її боротьбі й намагатимемося підтримувати далі відповідно до наших можливостей”, – наголосила пані Горска.
Більшість промовців також порівнювали події в Чехословаччині 1968 року та нинішню окупацію Росією частини території України.
“Символічно, що виставка відкрилася на майдані Незалежності, що є сакральним місцем для українців, які виборюють свою свободу. Символічно, що поряд із нами наші друзі-чехи, які п'ятдесят років тому на власному досвіді переконалися, що воно таке, ота “російська весна”, коли в тодішню Чехословаччину вдерлися війська. Наче й змінилися часи, наче й минули десятиліття, але кадебістські практики залишаються й сьогодні, а їхньою ціллю є Україна. Чехія це подолала. Пам’ятаймо нашу спільну історію”, – закликала присутніх перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко.
За перший місяць після введення військ “союзників” до Чехословаччини співробітники КДБ в Україні "взяли на олівець” 209 фактів оцінки військових дій СРСР та інших соціалістичних країн як “окупації”, “інтервенції”, “жандармських заходів”. Насправді таких фактів було значно більше, окремо фіксувалися “негативні прояви” серед іноземців, які перебували в Українській РСР. Дізнатися правду про все це стало можливо після відкриття для загального доступу та вивчення архівів КДБ.
“Свободу Чехословаччини було придушено, але можу з абсолютною впевненістю сказати, що це був вагомий внесок у подальший розпад комуністичного режиму – хай через двадцять років. Але, якби не було Чехословаччини, якби не було спротиву чехів тоталітарному режиму, можливо, і звільнення від комуністичного іга відбулось би значно пізніше”, – зауважив безпосередній учасник тих акцій протесту, народний депутат, уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
Документи, фотографії та інтерв’ю для виставки її ініціатор Адам Граділек збирав разом із Петром Блажеком, Штепаном Черноушеком, Міхаелом Стоїловим, Ярославом Файзуліним, Андрієм Когутом, Віталієм Бакою, Анатолієм Хромовим та іншими працівниками Інституту вивчення тоталітарних режимів у Празі, Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Українського інституту національної пам’яті.
“Із великою радістю хочу відзначити та оцінити сучасну відкритість і готовність українських архівів, особливо архіву СБУ, йти назустріч. Завдяки цьому ми можемо ознайомитися з історіями прояву хоробрості та солідарності під час протестів проти окупації Чехословаччини радянською армією в 1968 році. Я вірю, що вони повинні дати натхненням нам, як і людям тут, в Україні, для намагань створити більш вільне суспільство, які ніколи не скінчаться”, – зазначив заступник директора чеського Інституту вивчення тоталітарних режимів Ондржей Матейка.
На відкритті виставки були присутні й народний депутат, голова Комітету в закордонних справах Верховної Ради України Ганна Гопко, польський фотограф та режисер Йоанна Кошик-Хеландер, яка особисто підтримувала протести проти окупації Чехословаччини, а також учасники акцій громадського спротиву в Україні та їхні родичі – український дисидент, правозахисник, громадський діяч Зорян Попадюк, племінник Василя Макуха Юрій Макух, син Володимира Івкова, який теж зветься Володимир Івков.
Організатори виставки – Інститут дослідження тоталітарних режимів (Чехія), Чеський центр у Києві, Галузевий державний архів СБУ, Український інститут національної пам’яті, посольство Чеської Республіки в Україні, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності.
Понад 300 документів КДБ про Празьку весну можна переглянути в електронному архіві українського визвольного руху в онлайн-колекції.
17 вересня 2018 року о 18:00 у культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії (м. Київ, вул. Іллінська, 9) відбудеться прем’єрний показ документального фільму "Vesna68" про події Празької весни.