Міністерство культури України за результатами тендера визначило організатора конкурсу та оголосило про початок Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта “Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності (м. Київ)”, який має увічнити подвиг учасників Майдану та відзначити їхній неоціненний внесок у побудові нової України. Про це повідомив чільник міністерства Євген Нищук на брифінгу в Укрінформі 20 жовтня 2017 року.

"Революція гідності – це не просто окрема історична подія, яка потребує фіксування в пам'яті, це є світоглядне зрушення мислення українського суспільства ціною великої жертви героїв, що поклали своє життя за гідність і свободу України та змінили хід її історії. Для нас святий обов’язок – згадувати ті події, і, хоч би скільки часу минуло, вони нестимуть у собі дуже важливі речі, які не можна дозволити забути прийдешнім поколінням. Тому держава докладає всіх зусиль для того, щоб цей меморіал став сакральним місцем, символом утвердження української державності та свободи", – сказав Євген Нищук.

За словами міністра культури, організатором конкурсу визначено європейського лідера з організації та проведення міжнародних архітектурних конкурсів – компанію "Phase 1" (Берлін, Німеччина), з нею уклали угоду за результатами тендерної процедури, також сформовано та затверджено склад журі, до якого ввійшли провідні фахівці, експерти, консультанти у відповідних галузях та члени громадських об’єднань родин загиблих героїв.

Про концепцію майбутнього меморіального комплексу розповів генеральний директор державного закладу “Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності”, член міжнародного журі конкурсу Ігор Пошивайло. Зокрема він зазначив, що новітній меморіал і музей мають стати відправною точкою у свідомості суспільства, бо вони покликані не лише формувати й утверджувати політику пам’яті, а й формувати культуру пам’яті.

"Концепція майбутнього музею передбачає принаймні три великі самодостатні, але органічні й поєднані в одне ціле зони – це меморіальний простір, музейний та культурно-освітній простір і громадський простір. У нашому баченні меморіальний комплекс якраз і має бути отим багатофункціональним майданчиком, де переосмислюється історія та реактивізуються ініціативи, які виникли на Майдані, де відбувається спільне переосмислення драматичних сторінок нгашої історії. Особливістю створення меморіального комплексу є критерій "автентичність", музей створюється на тому місці, на якому відбувалися доленосні події", –  повідомив Ігор Пошивайло.

Міністр культури Євген Нищук зауважив, що при створенні меморіалу буде збережено всі місця, дотичні до історичних подій 2013–2014 років, символи та пам’ятні знаки, які вже стали такими важливими для родин загиблих героїв.

"Той хрест, що стихійно встановили чотири роки тому, вважається "народним" хрестом, він увібрав у себе той перший біль, ту скорботу й тугу, яка була в народу. Він має також стати частиною комплексу, адже особливість проекту – в його автентичності та символічності", – підкреслив Євген Нищук.

"Для нас створення музею та меморіалу дуже важливе, – зазначив Володимир Бондарчук, голова ГО “Родина героїв Небесної сотні” й син загиблого героя, – адже алея Героїв Небесної сотні – це те місце, де загинули наші рідні, де залишилася частинка їхньої душі. Створення меморіального комплексу особливо важливе зараз, під час війни з агресором. Ми бачимо, з якою ненавистю ворог ставиться до символів Революції гідності, до вшанування героїв Небесної сотні. Це нагадує йому про те, що український народ зробив свій вибір, про те, що Україна – на шляху до свободи й незалежності".

Він також запевнив, що громадські об’єднання докладуть усіх зусиль, щоб цей конкурс пройшов на найвищому рівні та щоб на алеї Героїв Небесної сотні було створено місце, куди люди приходили б обговорювати майбутнє держави та згадувати про тих, хто віддав своє життя задля того, щоб Україна була вільною.

За словами Володимира Гусакова, президента Національної спілки архітекторів України, проведення конкурсу такого рівня – надзвичайно відповідальне завдання, оскільки при цьому треба враховувати містобудівні проблеми центральної частини Києва. Складнощі зокрема полягають у тому, що меморіальний комплекс і територія навколо нього матимуть вагомий ідеологічний складник, тому слід узгодити всі аспекти конкурсних проектів. Нелегка робота чекає й на журі конкурсу, адже треба буде визначити критерії оцінювання проектів. Для цього заплановано колоквіуми та засідання експертних груп. У складі журі є закордонні спеціалісти, які мають великий досвід щодо проведення таких конкурсів.

 "В Україні вперше проходить подібний за складністю та значенням конкурс. Тому ми вважаємо за потрібне докласти всіх зусиль, щоб у Києві з’явився сучасний меморіал у пам'ять про людей, які поклали своє життя за  свободу України", – зазначив Володимир Гусаков.

Про архітектурну практику розповіла архітектор Ганна Бондар. Вона сказала, що архітектурний конкурс надзвичайно важливий, бо він дасть поштовх розвиткові конкурсної практики в Україні та сприятиме тому, щоб проекти відбирали за якісними характеристиками, а не за кошторисом.

Ганна Бондар також зауважила, що в конкурсі простежуватиметься певна спадковість рішень, адже протягом останніх років виникло чимало громадських і міських ініціатив щодо осмислення та збирання інформації про події Революції гідності. Усі матеріали, зібрані за цей період, буде використано в конкурсному завданні. Конкурс спиратиметься на затверджену концепцію розвитку меморіалу, схвалену Організаційним комітетом із питань розвитку меморіально-музейного комплексу, адже проект орієнтовано на реалізацію. 

Для довідки: "Меморіальний комплекс героїв Небесної сотні – Музей Революції гідності" – інституція, яка належить до сфери управління Українського інституту національної пам'яті.

Музей засновано розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про утворення державного закладу "Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції гідності" від 18 листопада 2015 року № 1186-р. Указом Президента України від 12 квітня 2016 року № 138/2016 музею надано статус національного.

У серпні–вересні 2016 року провели конкурс на генерального директора Музею Революції Гідності, за результатами якого на цю посаду було призначено Ігоря Пошивайла.

14 вересня 2017 року Київська міська рада прийняла рішення про надання Музею Революції Гідності земельної ділянки площею орієнтовно 1,22 га за адресою: алея Героїв Небесної сотні, 3.