На Алеї Героїв Небесної Сотні, біля каплички, відбулося відкриття Дзвону Гідності.
Дзвін битиме до днів народжень кожного з героїв. За задумом, поруч у такий день стоятиме портрет уродинника. Крім того, 20 лютого дзвін ударятиме 107 разів – відповідно до кількості Героїв Небесної Сотні.
Проєкт створено за дорученням Офісу Президента України, зусиллями Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського інституту національної пам’яті, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.
Освячення відслужив отець Петро Жук – ректор Київської Трьохсвятительської семінарії, який із семінаристами опікується каплицею Архистратига Михаїла та новомучеників українського народу. Її збудували по закінченню Майдану самі учасники в пам'ять про ці події.
"Дзвін не лише вшановуватиме пам'ять загиблих захисників України, а й дозволятиме будити гідність кожному з нас, мобілізуватись, об'єднуватися і відповідати на виклики, які стають перед державою. Дзвони церков не лише склика́ли громадян на молитву чи сповіщали про небезпеку, а й піднімали люд на захист рідної землі, освячували перемоги та вшановували звитяжців. Тож цей Дзвін Гідності стверджуватиме громадянський подвиг Героїв Небесної Сотні, застерігатиме нас від втрати пам'яті, зміцнюватиме нашу національну єдність і силу, виявлятиме готовність продовжувати боротьбу за нашу свободу, гідність, майбутнє. Дзвін Небесної Сотні – особливий церемоніальний і символічний об’єкт, що допоможе відвідувачам цього меморіального простору вшанувати пам’ять загиблих не лише покладанням квітів і запаленням лампадок, а й величним посилом до них крізь час і простір”, – сказав на відкритті Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.
Від родин героїв слово мала Наталія Бойків.
"Майдан об'єднав людей. Так само сьогодні нас із нашими загиблими захисниками єднає дзвін. Я розмовляла з дзвонарем. Не хотіла, щоб звук був тужливий. Хотіла, щоб був дзвін перемоги і торжества. Україна достатньо наплакалася, а перемагати ще потрібно. Зараз ми почуємо цей звук. Наш містичний зв'язок із рідними героями”, – розповіла Наталія Бойків, голова київської філії ГО "Родина Героїв "Небесної Сотні" та завідувач будівельного відділу Національного музею Революції Гідності.
Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович додав, що і в релігійному, і в культурологічному сенсі дзвін є позитивним образом – і не лише трагічним.
"Я втішений, що, крок за кроком, ми вибудовуємо традиції вшанування Героїв Небесної Сотні. Сам ритуал ще належить розробити, спільно з експертами, з родинами загиблих. Подібно тому, як у дворі Міністерства оборони вшановують загиблих воїнів. Тут вдарятиме дзвін. Чи то буде в день загибелі, чи в день народження – це вирішить наступний етап взаємодії громади. Цей дзвін стане місцем і причиною того, що може народитися нова традиція, яка зміцнюватиме нашу пам'ять", – сказав голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.
1 грудня – важливий і позитивний для України день, нагадав Ігор Пошивайло. У 1991-му українці проголосували на референдумі за незалежність. У 2013-му на Хрещатик вийшло стільки людей, обурених нічним побиттям євромайданівців, що історики стверджують: саме в цей момент протест із Євромайдану переріс у Революцію Гідності. А ще саме того дня мітингарі об'єдналися в Самооборону.
Слово мав Роман Орищенко, голова виконкому Самооборони Майдану.
"Якраз після побиття та переслідування студентів, зрозуміло було, що треба братися до захисту. Андрій Парубій зініціював створення лав самооборони. І скажу, що Самооборона згодом часто збиралася саме тут, на підвищенні, в цьому місці", – символічно зауважив самооборонівець Орищенко.
На дзвоні написано: "Слава Україні! Небесній Сотні Слава!" Автор концепції споруди – художник і дизайнер Національного музею Революції Гідності Олександр Бриндіков.
Над самим дзвоном працював Сергій Назаревич. Новий Дзвін Гідності має 70 кілограмів. Менший, 30-кілограмовий дзвін на каплиці – також його робота. Ще один його дзвін вшановує пам'ять загиблих воїнів біля Міністерства оборони.
Майстер розповів про дзвони, які встановив із колегами біля Київського політехнічного інституту.
"Там є Храм Небесної Сотні, на вулиці арка і 15 дзвонів, які налаштовані по нотах і грають мелодії – такі як, звісно, гімн України, "Молитва за Україну", дуже багато впізнаваних церковних мелодій", – каже Сергій Назаревич.
Майстер пояснює: дзвін – це вуличний музичний інструмент, карильйон. Кожен дзвін поліфонічний, він дає акорд, три-чотири ноти – одну основну та обертони.
"У цього дзвону не було прив’язки до ноти, і це не важливо в даному випадку, – коментує Сергій. – Не тільки тому, що він один, а не декілька, які мають бути узгоджені. Звісно, він має свою ноту. Але в першу чергу це символічний дзвін, окрім звуку, який він видає, він має ідеологію. Коли на нього дивишся, його чуєш, ти не фокусуєшся на дзвоні, ти фокусуєшся на подіях, які тут сталися. І звук повинен тільки посилювати душевні ноти, які виникають у кожної людини свої. І дай Боже, щоб цей дзвін був в унісон із нотами людей, коли вони будуть слухати його".
На завершення присутні родичі Героїв Небесної Сотні разом вдарили у дзвін.