Виділені державою кошти на Меморіал Героїв Небесної Сотні витрачено своєчасно та за призначенням – їх перераховано на закупівлю будівельних матеріалів для підготовки до старту будівництва.
Про це повідомляють у Національному музеї Революції Гідності.
У відповідь на проведений Службою безпеки України обшук і звинувачення в розтраті коштів заклад скликав пресконференцію, на якій привселюдно показав стан справ стосовно вартості будівництва меморіалу, вибору генпідрядника робіт, строків і підстав перерахування йому коштів.
Для журналістів оприлюднено та прокоментовано зокрема:
• стан рахунків генпідрядника;
• деталізовані статті витрат на закупівлю матеріалів і послуг;
• фото- та відеоматеріали щодо зберігання закуплених матеріалів;
• строки підготовки та будівництва.
А для всіх зацікавлених представлено докладний таймлайн подій навколо будівництва в 2018–2020 роках. Відтепер це нова сторінка на сайті Музею. Вона містить опис етапів реалізації меморіалу, лінки на тогочасні новини з цієї теми, а також виставлене для загального доступу листування з ДБР, ГПУ, Національною поліцією, Міністерством культури, КМДА й іншими органами влади щодо ситуації на алеї Героїв Небесної Сотні, де має постати меморіал.
За словами музейників, тільки-но зникне судова заборона здійснювати будівництво на алеї, генпідрядник готовий розпочати роботи та закінчити їх у шестимісячний строк.
Працівники музею наголосили, що від самого початку в роботі над меморіалом дотримуються відкритості – висвітлюють свої дії на сайті, де створено спеціальний розділ на час будівництва, а стосовно загрози його колапсу неодноразово апелювали до відповідних органів влади.
Не оминули на пресконференції й причини, через які тема Меморіалу Героїв Небесної Сотні цього тижня, як ніколи, на слуху. За словами гендиректора, щодо Революції Гідності та Музею як її виразника здійснено цілеспрямовану кампанію з компрометації.
“Не прикриваємося цим, але тільки сліпий не бачить дійсності. Саме напередодні річниці Євромайдану здійснено спецоперацію з дискредитації Музею Майдану та Революції Гідності. Адже це відбулося паралельно з іншими важливими речами: зняттям заочного арешту з головного обвинувачуваного у справах Майдану Януковича, з викликом лідерів Майдану до ДБР у справі “держперевороту”, а також тим, як ці питання вмить та одноголосно підхопили знані пропагандистські канали Кремля, на яких працюють Соловйов, Корнілов, Скабєєва, Попов, а слідом за ними 0 й наші проросійські канали. Це інформатака, тож закликаємо громадськість і журналістів дотримуватися не лише санепідеміологічної гігієни, а й інформаційної”, – сказав на завершення зустрічі Ігор Пошивайло.
Пропонуємо вашій увазі найцікавіші уривки зі спілкування з журналістами, розбиті нами на теми.
Що зроблено для постання Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні?
Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності:
"Кабмін затвердив результати міжнародного архітектурного конкурсу. Музей визначено замовником проектування та будівництва, і він повністю виконав ці функції: провів переговорну процедуру з переможцями конкурсу, замовив проектно-кошторисну документацію – деталізований документ на 15 томів про матеріали, роботи та їхню вартість. Ця документація – частина угоди з генпідрядником, якого визначено відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”. Додатково, крім системи Prozorro, законність обрання перевірив Антимонопольний комітет. Врешті закуплено потрібні матеріали та досягнуто повної готовності будувати меморіал відповідно до проєктної документації та графіка. План виконання робіт відповідав високому соціальному запитові на гідне вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. На сайті маємо розділ “Будівництво” для ознайомлення з документами та станом справ.
Музей і надалі у повній готовності його будувати. Генпідрядник нікуди не зник, періодично інформує нас про стан зберігання матеріалів. Сьогодні показуємо кошторисну документацію, вартість кожної позиції. Оприлюднюємо залишки на рахунках генпідрядника. Музей перерахував кошти на рахунок, відкритий генпідрядником у Держказначействі, яке зі свого боку контролює відповідність проплат проєктно-кошторисній документації, фіксує рух коштів.
Про вартість і генпідрядника
Наталія Бойків, завідувач будівельного відділу Національного музею Революції Гідності:
"Проєкт меморіалу проходив Укрдержбудекспертизу не місяць, а три мало не під мікроскопом. Ми отримали висновок, затверджений десятьма експертами. У ньому 170 877 000 гривень – це загальна кошторисна вартість будівництва меморіалу відповідно до експертного звіту. Туди входять затрати від збору технічних умов – геологія, геодезія, історико-містобудівне обґрунтування, містобудівний розрахунок – до здання об’єкта в експлуатацію.
Із такої виділеної суми 154 мільйони призначено на будівельні роботи та закупівлю матеріалів. Ми цю цифру поставили як початкову вартість при проведенні тендеру на електронному майданчику Prozorro. Електронна система визначила переможця – учасника з найнижчою ціновою пропозицією ТОВ “Північно-український будівельний альянс”, пропозиція якого становила 143 мільйони. Однак наш тендерний комітет виявив, що вони не включили в кошторис вартість деяких матеріалів, у тому числі сам граніт. Через це пропозицію компанії було відхилено протоколом тендерного комітету. За законом право будувати отримує претендент із наступною найнижчою ціною. Це товариство “Майстерня "Україна-Реставрація” з пропозицією 148 мільйонів. Альянс подав скаргу в Антимонопольний комітет, але той відмовив у задоволенні скарги “Майстерню "Україна-Реставрація” визначено переможцем. Було складно проходити контроль Антимонопольного комітету, але я рада, що це в нас було. Це додаткова залучена структура, якій можна довіряти.
Можна ознайомитися з інформаційними таблицями, що демонструвалися на пресконференції
Може, в чомусь і пощастило, що саме ця компанія. Вона багато допомагає навіть самій Генпрокуратурі. Для слідчих експериментів вона будувала макети барикад і транспортних засобів, бо ГПУ на це ресурсів не мала. Маємо лист-подяку за сприяння виконанню слідчих дій із ГПУ".
Що зупинило такий послідовний рух?
Дмитро Цвітненко, юрист Національного музею Революції Гідності:
"На клопотання ГПУ накладено арешт на ділянку. У лютому 2019 року ми підготували клопотання про зняття арешту та додали листи від ГПУ про те, що в нижній частині алеї слідчі дії завершено. Суд вислухав ці аргументи та зняв арешт. ГПУ відразу ж попросила нас усе одно не будувати, поки не проведуть іще додаткові слідчі дії. Спершу йшлося про два тижні, потім – про місяць та більше. Музей погоджувався. Ми ніколи не протиставляли слідству меморіал і не прагнули досягнути одного ціною іншого.
Нарешті у травні ми на брифінгу анонсували підготовчі роботи й поставили паркан. Його відразу повалили вуличні активісти, а ГПУ написала нам, що роботи можуть знищити речові докази. У червні 2019 року Апеляційний суд Києва знов заарештовує ділянки – з формулюванням “до закінчення слідчих дій”.
Як виходили із ситуації?
Багато разів зверталися до ГПУ, Офісу Генерального прокурора, ДБР, Міністерства культури, Кабміну тощо з поясненням ситуації. Безрезультатно пропонували створити робочі групи за участі представників усіх залучених у процес органів. Попереджали, що затягування такого становища може завдати збитків державі.
Договір із генпідрядником – звичайна господарська угода. Усі затримки будівництва – не через нього, а з боку замовника. Ми не можемо йому забезпечити будівельний майданчик і фронт робіт, як це передбачено договором. Він має підстави пред’явити нам претензії щодо невиконання зобов’язань, через яке зазнає збитків щодня – це хоча б витрати на зберігання матеріалів.
Чому тоді Музей сплатив аванс?
Це передбачено договором із генпідрядником. Право на сплату авансу визначено двома постановами Кабінету Міністрів – № 117 і № 1764. Музей не самостійний у цих рішеннях. Передоплата здійснюється за умови погодження вищим розпорядником бюджетних коштів. У цьому разі сплату авансу погоджувало Міністерство культури. Окрім того, передоплату було зумовлено потребою закупити матеріали та строками будівельних робіт. Нижню частину меморіалу мали здати в лютому, а весь меморіал – у серпні 2019 року.
Про гласність і прозорість
Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті, у сфері управління якого перебуває Музей Майдану:
"Тиждень тому СБУ повідомила, що вбачає розтрату державних коштів, виділених на будівництво Національного меморіалу Героїв небесної Сотні. Попри те, що це відбулося напередодні державних заходів із відзначення річниці Майдану, Музей мобілізувався, показав усі документи, закуплені матеріали та готовий надати відповідні документи. Дякую, що ви так оперативно поінформували. Підкреслю, що музеї не повинні займатися будівництвом, але, навіть зважаючи на невластиві для нього функції, Музей зрозуміло пояснив ситуацію.
Ми дуже зацікавлені, щоб історія зі звинуваченнями та підозрами була якнайпублічнішою. Втім, Музей Революції Гідності закликати до публічності не треба – він сам роками максимально привертав увагу до проблеми. Документи про закупівлі є в публічному доступі, більшість інших – на сайті. Решту надають на запити громадян.
Відео всієї пресконферернції дивіться на maidanmuseum.org
Нагадуємо, що будівництво – лише одна з покладених на Музей Майдану функцій. Запрошуємо в наші локації та закликаємо стежити за нашими постійними заходами в Києві та поза ним.