Революція Гідності брала початок не лише на майдані Незалежності у Києві, а й на площах Харкова, Одеси та Запоріжжя. Протести стали причиною підпалів автомобілів одеських активістів, розгону, побиття й затримання протестувальників у Запоріжжі. Перейменування проспекту Леніна у Харкові вилилося в акцію-перфоменс “Спасибі дідусеві Леннону за наше щасливе дитинство”.
5 лютого Національний музей Революції Гідності запрошує на дискусію за участі відомих координаторів Майдану з Харкова, Одеси та Запоріжжя – згадати разом, як усе починалося та тривало.
Цей проєкт, що передбачає зустрічі з представниками спільнот Майдану, Музей розпочав наприкінці листопада 2019 року. Його мета – задокументувати свідчення учасників. Це допоможе науковцям у їхніх дослідженнях різних аспектів Революції Гідності. Перша зустріч, організована Музеєм, відбулася зі студентами вишів Києва, які у 2013–2014 роках брали участь у страйках на головній площі країни попри університетські заняття та заборони.
Учасники дискусії:
Віталій Устименко, голова одеського осередку Всеукраїнської організації “Автомайдан”, співкоординатор одеської Самооборони Майдану, учасник Революції Гідності (на той час студент Одеського національного університету імені І. І. Мечникова), нині політолог;
Вадим Поздняков, учасник Революції Гідності (на той час студент Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ), співзасновник порталу “Декомунізація. Україна”, нині громадський діяч, працює у сфері SMM;
Ярослав Храпський, учасник Революції Гідності (на той час студент Запорізького національного університету), нині директор комунального закладу Київської обласної ради "Пластовий вишкільний центр".
“Революція перевернула стан справ в Одесі з ніг на голову. Громадський сектор став сильним та організованим”, – пригадує Віталій Устименко, співкоординатор Самооборони Майдану.
“Майдан став поштовхом для суттєвого збільшення патріотичного руху в місті. Малими кроками йде українізація культурного життя міста. Проте, на жаль, міська влада так і залишилася в руках проросійських сил. Великим плюсом стала декомунізація регіону, але її проведено не повністю”, – розповідає Вадим Поздняков, активіст Майдану з Харкова.
Дискусійні питання
- Чому вийшли на протести
- Бути лідером страйку
- Як Євромайдан у регіонах переріс у Революцію Гідності
- Географія Студентського Євромайдану
- Особисті історії про Майдан
- Як Революція Гідності вплинула на професію
Модерує Ольга Сало – співробітниця Національного музею Революції Гідності, учасниця громадського сектору Євромайдану.
Під час зустрічі демонструватимуть архівні фото- та відеоматеріали зі Студентського Майдану.
Вхід вільний. Реєстрація обов’язкова за посиланням.
Завантажити пресанонс у PDF.
Ця подія на Facebook-сторінці музею.
Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (2-й поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 18/2).
Довідкова інформація – пресслужба Національного музею Революції Гідності: +38 098 66 11 833, press@maidanmuseum.org
Онлайн-трансляцію дискусії дивіться на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.