Метемпсихоз – це перевтілення душі. Українка зі США Ольга Рондяк повернулася на Батьківщину й народжує мистецтво з історичною свідомістю. Сучасне життя в ньому невід'ємне від української історії, а о́брази оздоблено особистими та національними переживаннями. В Америці творчість Ольги прочиняє двері глядацькій допитливості до української тематики, яка в світі дедалі частіше на слуху.
Міжнародна виставка "МЕТЕМПСИХОЗ" мала три дії.
Перша дія. Київ: мотанки, які постали з традиційних українських талісманних ляльок, покликаних захищати від злих духів та оздоровлювати. Мисткиня відчула натхнення, коли знайшла мотанку своєї бабусі, створену в концтаборі. Достеменним подвигом для полоненої стала сумлінна праця над оберегом, зробленим практично з нічого в “матеріально порожньому” місці, – для мотанки було використано нитки з ковдри. Ляльки допомогли мисткині долучитися до давнього сакрального мистецтва.
Другa дія. Нью-Йорк: неопопскульптури, виготовлені зі старого одягу мисткині. Ці витвори ніби конденсують у собі дитячі враження – перші малюнки, ранні роботи, казки дитинства та перший лист... Вони маніфестують настання кращих часів і нове осмислення часу, що проминув.
Третя дія. Київ: виставка двовимірних картин, які сягають своїм корінням доби середньовіччя та мають стосунок до візантійських настінних малюнків. Вони відображають місцеву символіку, одухотворену історією та опрацьовану в сучасному стилі з використанням мінімальних постмодерністських технік. Відлуння впливу жорстких обставин і нестатки, яких народ зазнає вже десятиліттями в межах стриманих радянських правил та пізніше російської ідеологізації, також відчутно в роботах.
11 січня 2020 року наживо транслювалася групова дискусія з авторкою та громадськими діячами Києва і Нью-Йорка.
Учасники в Києві
1. Андрій Набока, художник
2. Андрій Сісецький, реабілітолог, арттерапевт, кандидат медичних наук
3. Пітер Дікінсон, науковий співробітник "Atlantic Council", видавець журналів "Business Ukraine" і "Lviv Today"
4. Катерина Смаглій, начальник відділу міжнародного співробітництва Дипломатичної академії України
5. Олесь Кромпляс, фотодокументаліст
6. Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності, модератор заходу
Учасники у Нью-Йорку
1. Марія Шуст, директорка Українського музею в Нью-Йорку
2. Оля Рондяк, мисткиня
3. Джон Варолі, журналіст, політолог
4. Маша Турчинський, директорка "Hudson River Museum"
5. Владислав Слудский, куратор
6. Катерина Наливайко, президент Українського інституту Америки, модератор заходу.
ДО ВАШОЇ УВАГИ::
Уривки дискусії "Цілюща сила мистецтва в конфліктний час" у текстовому вигляді.
Фоторепортаж із київського відкриття виставки.
Сторінка проєкту "МЕТЕМПСИХОЗ" у мережі Facebook.
Оля Рондяк народилася у штаті Огайо 1966 року. Мистецтвознавець, бакалавр психології та педагогіки, магістр клінічної психології та консультування спільнот. Працювала психотерапевтом, дизайнером одягу. Під час Помаранчевої революції почала малювати: “Це стало моєю розрядкою, виявом почуттів. Як художниця роздивляюся у підсвідомості внутрішні почуття тих, кого малюю. Малюю, поки не викристалізується особистість, і через поєднання колажу, монтажу та малярства налаштовую зв’язок зі своїм внутрішнім світом – і тоді дозволяю цим образам побачити світ”. Із 2013 року створює жіночі портрети. Має їх за метафору України. Робить колажі та скульптури-мотанки: “Мотанка не лишень оберігає Україну, а й згуртовує українців для зцілення від ран минулого. Тому я створила мотанки з гіпсу – матеріалу, який застосовують для зцілення зламаних кісток”. Її роботи називають фольклором і попартом. Вони виставлялися в містах Америки, у Римі, Парижі, Лондоні, Берліні, Мюнхені, Львові, Каневі, Києві.
“Пропрацювавши роки психотерапевтом, Оля Рондяк присвятила себе мистецтву, – розповідає нью-йоркський галерист Хуан Пунтес. – Використовуючи історії людей, груп і територій, вона змальовує труднощі України. Елементи історії, її палеонтологію використовує як ґрунт для звільнення від суспільних тягарів минулого. Україна у творчості Ольги Рондяк – це перш за все прихисток, вихідний пункт для власної ідентифікації через усвідомлення народних драм у долях окремих оcіб. Вивчаючи історичні місця країни, живучи в загострених соціально-політичних обставинах, майстриня втілює враження й емоції у приголомшливі зображення. Часто вона апелює до концепту української нації XVIII століття, коли Україна вкотре зазнала поразки від трьох імперій. Повторюваність історичних кіл постає в образі бродячого мандрівника, посилання на який часто присутнє в роботах пані Рондяк. Віднайшовши власний наратив, вона веде глядача до розуміння нюансів своїх зображень, де є чимало складників. При цьому дотримується думки, що мистецтво має породжувати в глядача запитання й не більше.
За двадцять років після імміграції зі США, інтегруючись в українськість, Ольга Рондяк як художниця знайшла себе на роздоріжжі. Частина її колег у мистецькій сфері бачать, що її роботи спираються на минуле, й закликають їх модернізувати. Це нагадує презирство митців Паризької школи до простих скульптур Амедео Модільяні, які сьогодні в пошані, а тоді через поголовне розчарування опинялися у водах Сени. Народне мистецтво Рондяк змушує поринути в роздуми. Рафіноване глобальне відчуття навіює нам, що людина, аби бути сучасною, має облишити минуле. Проте соціальний особистісно значущий досвід часто стверджує протилежне. Роботи Рондяк стають для глядача заспокійливою пігулкою від цього історичного дискомфорту, перетворюючи минуле на сучасну впливову образність. Візуальні прийоми Рондяк дарують глядачеві рідкісне мистецтво з історичною свідомістю”.
ТРИВАЛІСТЬ ПРОЄКТУ
15 січня 2020 року – 6 лютого 2020 року, Музей історії міста Києва, Київ.
29 грудня 2019 року – 19 січня 202 року, Art space “WhiteBox”, New York
ОРГАНІЗАТОРИ
Національний музей Революції Гідності
Музей історії міста Києва, Київ
Art space “WhiteBox”, New York
ВИБРАНІ ПУБЛІКАЦІЇ В ЗМІ
"Переродження душі" – опис концепції проєкту на сайті газети "День".
Огляд виставки на сайті "Інший Kyiv".