Інформаційно-навігаційна система "Місця Революції Гідності" – це мережа стендів, які знайомлять з історією та значенням окремих точок Євромайдану.

 

 

Київська міська державна адміністрація

 

Після розгону та побиття протестувальників в ніч на 30 листопада 2013 року наступного дня на центральних вулицях Києва зібрався перший велелюдний мітинг. Будівлю Київської міської державної адміністрації було тоді тимчасово зайнято його учасниками, й на кілька місяців вона стала штабом Євромайдану – революційною комендатурою Київради та гуртожитком. Тут діяли пункти обігрівання й харчування, інформаційний центр, осередок Самооборони Майдану, а згодом і медична служба. Під час народного віча 8 грудня 2013 року в Києві було скинуто з постаменту пам’ятник Леніну. По всій Україні почався так званий ленінопад – потужна хвиля протесту проти радянської символіки, яка спричинила насамперед повалення та демонтаж пам’ятників більшовицькому лідеру Володимирові Леніну. Така символічна десакралізація влади стала підтвердженням серйозних намірів революції і щодо її тодішніх представників в Україні. 11 грудня після ночі, коли дзвони Михайлівського монастиря били на сполох, силовики зробили спробу штурмувати будівлю КМДА.

 

Близько 8:45 три автобуси з беркутівцями перекрили всі входи та виходи. Тоді протестувальники всередині будівлі забарикадували, чим могли, двері й вікна. Правоохоронці пішли на штурм. У відповідь заблоковані у будівлі відчинили вікна на другому поверсі та почали поливати водою з пожежних брандспойтів автобуси, в такий спосіб вони змусили спецпризначенців відступити. А учасники Євромайдану, які прибули на допомогу заблокованим у КМДА, заходилися споруджувати на Хрещатику нову барикаду. Одним з особливих явищ поряд із будівлею КМДА на Хрещатику був "Мистецький Барбакан". Барбакан – це фортифікаційна споруда, яка охороняє підступи до замку, фортеці чи міських стін. Саме такі асоціації викликав громадський пост креативних представників інтелігенції, створений зусиллями творчого об’єднання "Остання барикада" та галереї "Бактерія". На "Барбакані" постійно збиралися поети й письменники, які започаткували публічні читання. 15 лютого 2014 року після ухвалення закону про закриття кримінального провадження проти учасників акцій протесту на Майдані активісти Євромайдану звільнили приміщення мерії.

 

 

 

 

Спогади учасників

 

...А тут – купа людей, так би мовити, з телевізора. Це щось містичне, й таке справді дуже надихає: от вони поруч стоять, і вони такі самі люди, як і ми, й вони разом із нами беруть участь у протесті. І коли ці артисти зі сцени промовляють чи співають, це справді шалена енергетика.

В’ячеслав Пономарьов

Ми стали в лави, бо розуміли, що там широкий фланг і що КМДА ніхто не втримає, якщо почнеться атака, але це буде сам факт нашої боротьби, нашого опору, а не побиття, як у ніч на 30 листопада. І ми чекаємо. О четвертій ранку з КМДА виходить трубач, який грає спочатку національний гімн, а потім – "Червону руту", й усі очікують, і всім страшно, але всі готові до бою. Це дуже сильне відчуття.

Олег М.

Отбили здание КМДА, которое было заблокировано тремя автобусами милиции. Их окружили сотни людей. Пока отбивали мэрию, все выходы со всех улиц также были заблокированы людьми. Три автобуса силовиков на углу Прорезной и Пушкинской были изгнаны под аплодисменты и громкие возгласы. Я поняла важную вещь: на нашей стороне армия добрых, честных и ответственных граждан.

Маріам Драгіна

 

Експонати Національного музею Революції Гідності 

 

Мальовані каски й шоломи стали візуальним символом Революції Гідності. Вони були дуже різні: мотоциклетні, велосипедні, лижні, будівельні, військові, шахтарські. Їх почали декорувати спочатку стихійно задля певних потреб, приміром, ідентифікації сотень Майдану або медиків-волонтерів, а згодом – організовано. Різні зображення від написів до складних малюнків виконували за допомогою тієї чи іншої художньої техніки на будівельних та армійських касках спершу маркерами, а потім уже акриловими фарбами. Зокрема в грудні 2013 року в приміщенні київської мерії було зініційовано мистецький проєкт "Розмалюй шолом захисникові Майдану", в ньому могли взяти участь усі, хто мав бажання. Професійні художники та аматори прикрасили кілька сотень шоломів. На противагу чорним каскам військовиків, розписані будівельні каски символізували нових будівничих держави й промовисто свідчили про миролюбність та єднання. Найпоширенішими зображеннями були символи України – національний герб і прапор, народні орнаменти, краєвиди та різноманітні написи й гасла на кшталт "Слава Україні!", "Героям слава!", "З нами Бог!", "Україна понад усе!" й т. ін. Розмальовували шоломи та каски й у наметовому містечку. Одним із найвідоміших зачинателів цього протестного мистецтва став тернопільський будівельник Юрій Каськів, якого прозвали Пікассо. Масово декорували шоломи та каски насамперед для протестувальників, далі – для колекціонерів, політиків, журналістів, іноземців також і активісти Мистецької сотні, яка розміщувалася в Українському домі.

 

 

Більше предметів із Майдану розміщено на сайті Музею в розділі "КОЛЕКЦІЯ"

 

Світлини Олександра Сліпченка, Богдана Пошивайла, Олексія Фурмана. Карта Дмитра Вортмана