Національний меморіальний комплекс

 

Головним місцем ушанування пам'яті звитяжців української революції 2013–2014 років буде меморіал у Києві на алеї Героїв Небесної Сотні з музеєм

Окрім основного державного закладу, в інших містах і країнах є багато менших архітектурних об'єктів, які увікочнюють спогади про знакові для нас події. 

 

Ділянки в центрі Києва, які перетворилися спершу на арену мирного громадянського протесту, а потім – силового протистояння:

  • Європейська площа з Українським домом і готелем "Дніпро", майдан Незалежності з Будинком профспілок, Національною музичною академією імені П. І. Чайковського, ТРЦ "Глобус", прилеглі до вулиці Хрещатик ділянки з будівлями Федерації профспілок, Головпоштамту й Київської міської ради, Пасаж, вулиці Лютеранська та Прорізна;
  • колишня вулиця Інститутська з будівлями Жовтневого палацу та готелем "Україна";
  • вулиця Грушевського з будівлями Національної парламентської бібліотеки України, інститутів Національної академії наук України, стадіону "Динамо" та Національного художнього музею України, Петрівська алея;
  • вулиця Банкова як місце проведення акцій масового протесту, створення наметового містечка протестувальників, барикад, штабів громадських організацій та ініціатив, пунктів медичної допомоги, зон активного силового протистояння та бойових дій, а також загибелі громадян;
  • Михайлівська площа з будівлями Михайлівського золотоверхого монастиря, прилеглі ділянки Софійської площі й вулиць Великої Житомирської, Володимирської, Костьольної, Трьохсвятительської та Михайлівської як місце проведення акцій масового протесту, бойових дій, створення наметового містечка протестувальників, пунктів медичної допомоги, а також загибелі громадян;
  • Маріїнський парк із будівлею Верховної Ради України, прилеглі ділянки вулиці Грушевського з будівлями Кабінету Міністрів України та Будинку офіцерів, вулиць Шовковичної, Садової та провулку Кутузовського як місць проведення акцій протесту, створення наметового містечка Антимайдану, пунктів медичної допомоги, зон активного силового протистояння, а також поранення й загибелі громадян.

У межах окресленої території є конкретні місця, пов’язані із загибеллю людей, сутичками сторін протистояння, революційні мурали тощо, а також місця, де збережено певну кількість об’єктів, які є матеріальним свідченням згаданих подій. Тому важливо в межах такого місця пам’яті виокремити особливі ділянки, що потребують державної охорони як об’єкти нерухомої культурної спадщини, які в майбутньому може бути позначено на місцевості, та сталі елементи міського ландшафту зі слідами влучання куль (ліхтарні стовпи, дорожні знаки, фасади будівель тощо). Цей простір, який дає ширше та глибше розуміння подій Революції Гідності, доцільно впорядкувати й оформити, дотримуючись єдиного архітектурного та стилістичного вирішення, разом із простором меморіально-музейного комплексу.