Місця Революції Гідності: Будинок профспілок

 

Інформаційно-навігаційна система "Місця Революції Гідності" – це мережа стендів, які знайомлять з історією та значенням окремих точок Євромайдану

 

 

Будинок профспілок

 

Нову будівлю для професійних спілок спорудили 1980 року. Під час Помаранчевої революції у 2004 році тут розмістився її штаб. 1 грудня 2013 року під час першого велелюдного маршу проти влади Віктора Януковича в цій будівлі теж було створено Штаб національного спротиву. Окрім того, тут діяли кухня, головний шпиталь, пункт збору-роздавання теплого одягу, а також пресцентр. Багато іноземних журналістів працювали саме тут. На верхніх поверхах був медпункт, а ще – місце для ночівлі самооборонівців. Після півночі 19 лютого на верхніх поверхах Будинку профспілок почалася пожежа. Майдан тоді штурмували підрозділи внутрішніх військ, "Беркуту" й СБУ. Поранених евакуювали в Михайлівський собор. На сьомому та другому поверхах загинули 25-річний Олександр Клітинський і 58-річний Володимир Топій. За даними Головного управління ДСНС у Києві, під час пожежі в столичному Будинку профспілок працівникам Державної служби України з надзвичайних ситуацій удалося врятувати 41 особу. Як установила тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування вбивств на Майдані, штурм Будинку профспілок здійснювався на вказівку тодішнього голови СБУ Олександра Якименка, його першого заступника Володимира Тоцького, керівника центру спецоперацій "Альфа" Олега Присяжного та керівника Антитерористичного центру СБУ Андрія Меркулова. Під час пожежі по лінії від Будинку профспілок до пам’ятника засновникам Києва – монумента Незалежності й консерваторії в ніч на 19 лютого утворилася вогняна завіса, яка захистила протестувальників від прицільних пострілів силовиків.

 

 

Спогади учасників

 

Коли палав другий поверх Будинку профспілок, на першому поверсі ще робили перев’язки. Чоловіки з охорони відчинили вікна, щоб було менше диму. Там уже стояв "Беркут". Принесли снайпера-беркутівця з розірваним обличчям, якого збили феєрверком. Запропонував накласти давлячу пов’язку та викликати "швидку". Ми могли залишити його в Будинку профспілок: він був настільки контужений, що згорів би там. Розумів: рятуємо ворога. Почувався мало не зрадником революції.

Тарас Семущак, координатор медпункту

 

Я часто бував в Україні раніше,і мене завжди дратував oтой совдеп – залишки Радянського Союзу в різному форматі. І в Польщі те саме мене дратує. На Майдані я побачив зовсім іншу Україну – привітну, добру. Тут виявилася велика культура українців. Просто система організації держави не допускала, щоб їхні цінності були в ній основними цінностями. І це "відкриття" України було для мене таким… позитивним шоком.

Павел Боболович, польський журналіст

 

Пресцентр узагалі – це був осередок людей, які вірять. Я сиділа за столом із представниками діаспори, що приїхали з різних країн, часом майже не знали української, але ми з ними легко комунікували. Якщо ти залишaв свою техніку – ноутбук, фотоапарат, ти знав: вона нікуди не подінеться. Ми вірили в любов, єдність, у те, що на Майдані в цей момент такі самі люди, як і ми, – люди, що хочуть гідно жити в Україні. Це почуття, які не можна описати!

Тетяна Моцак, еколог, журналістка

 

Експонати Національного музею Революції Гідності

 

Речі зі спаленого Будинку профспілок

Експедицію до спаленого Будинку профспілок з метою знайти речі, які передали б суть трагедії, наприкінці лютого здійснили члени Восьмої сотні Самооборони з організацією "Артіль Майдан". Ініціаторка експедиції художниця Тетяна Чепрасова й десяток активістів відшукали чимало речей, важливих для збереження пам’яті про ті події та влаштування тематичних виставок. Ці розплавлені керамічні чашки й скляні пляшки та багато інших предметів свідчать про надзвичайно високу температуру в приміщенні, де на той час було чимало людей. У грудні 2017 року колекцію речей із Будинку профспілок Тетяна Чепрасова передала до Національного музею Революції Гідності. Незадовго до того адміністрація установи передала до фондів музею фрагменти пошкоджених вогнем кам’яних сходів цього будинку.

 

 

Більше предметів із Майдану розміщено на сайті Музею в розділі "КОЛЕКЦІЯ"

 

Світлини Богдана Пошивайла й Тетяни Чепрасової