Місця Революції Гідності: майдан Незалежності (поряд із Національною музичною академією України імені П. І. Чайковського)

 

Інформаційно-навігаційна система "Місця Революції Гідності" – це мережа стендів, які знайомлять з історією та значенням окремих точок Євромайдану.

 

 

Майдан Незалежності (поряд із Національною музичною академією України імені П. І. Чайковського)

 

Надвечір 21 листопада 2013 року після оприлюднення рішення уряду про призупинення процесу підготовки підписання угоди щодо асоціації України з ЄС у Києві на майдані Незалежності розпочалася перша акція протесту. На майдан прийшли журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери – загалом близько 1 500 осіб, багато хто з них залишився до ранку. Так розпочався Євромайдан. Упродовж останнього тижня листопада відбуваються мітинги на підтримку підписання угоди про асоціацію з ЄС в усіх обласних центрах України. Студенти київських та львівських вишів оголошують страйк. Під приводом підготовки площі до новорічних свят після 22 листопада відбувається кілька спроб розігнати протестувальників, які щоразу закінчуються сутичками з правоохоронними органами. 30 листопада о 4-й ранку, коли на майдані Незалежності залишилося близько 400 активістів, площу оточили озброєні бійці "Беркуту". Вони застосовували вибухові пакети, сльозогінний газ, людей з особливою жорстокістю били кийками. Декому вдалося втекти та сховатися у Михайлівському монастирі. Жорстоке побиття протестувальників стало потужним мобілізаційним чинником і точкою неповернення для перебігу революційних подій. 1 грудня на вулиці Києва вийшли близько мільйона протестувальників. Було створено Штаб національного спротиву, який розмістився в Будинку профспілок. З'являються вимоги відставки злочинної влади. 8 грудня відбувається Марш мільйонів. Постають перші оборонні барикади. Складається система життєдіяльності самого Майдану: встановлюються намети, сцена використовується для виступів громадських активістів та митців і для загальної координації; налагоджено роботу кількох точок харчування, обігріву, збирання коштів та одягу, медичної служби. Створено Самооборону Майдану. Акції солідарності з українцями відбувалися у більш ніж 20 країнах світу. Наймасовішими вони були у містах Канади, США, Німеччини, Польщі, Великої Британії, Італії та Франції. Окрім того, активісти збиралися на акції в Австрії, Австралії, Бельгії, Грузії, Естонії, Іспанії, Португалії, Литві, Норвегії, Швеції, Чехії та інших країнах.

 

 

 

 

 

 

Спогади учасників

 

Давайте серйозно. Ось хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан? Лайки не рахуються, лише коментарі під цим постом зі словами "я готовий". Як тільки збереться понад тисячу, будемо організовуватися. 

Мустафа Наєм

 

Прокидаємося з усвідомленням, що все змінилося та що далі мова піде не так про євроінтеграцію, як про наше право на нашу країну, про наше право бути громадянами й вирішувати, яким буде наше власне майбутнє…

Сергій Жадан

 

...І потім у переповненому вагоні метро, що співав схвильованим хором то національний гімн, то "Червону руту", то "Женців", якийсь студент, обернувшись, майже розгублено признався, що ніколи й ніде не бачив стільки усміхнених облич: "Мабуть, це і є Європа? Мабуть, саме там люди ось такі щасливі?"

Євген Якунов

 

.Майдан стоїть задля того, щоб людина нарешті стала в цій країні Людиною, яка має свою гідність і права якої не може бути порушено. Кожен із нас має право на майбутнє.

Ольга Галабала

 

 

Експонат Національного музею Революції Гідності

 

"Йолка"

Один із символів Євромайдану, адже розгін мирних протестувальників 30 листопада відбувся під приводом установлення міською владою новорічної ялинки, а віче 1 грудня почалося з її захоплення мітингувальниками. Каркас ялинки став символом незгоди з тодішнім режимом Януковича. Від початку грудня 2013 року, коли на каркасі ялинки з’явилася перша революційна прикраса – український прапор, і до її демонтажу в середині серпня 2014 року багатотонна металева конструкція була унікальним агітаційним та мистецьким простором, де динамічно "експонувалися" вимоги, ідеї, сподівання, емоції протестувальників. Завдяки старанням Українського інституту національної пам’яті та громадської ініціативи "Музей Майдану" металевий каркас "йолки" та близько тисячі предметів, розміщених на ньому, – здебільшого прапорів, плакатів, банерів, удалося врятувати. Київська міська влада передала цей артефакт майбутньому музею. Революційна атрибутика й окремі елементи каркасу "йолки" експонувалися в Україні та за кордоном.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Більше предметів із Майдану розміщено на сайті Музею в розділі "КОЛЕКЦІЯ"

 

Світлини Олександра Сліпченка, Анатолія Степанова. Карта Дмитра Вортмана