Leakage

У революційну зиму 2013–2014 років гурт однодумців, розуміючи історичний масштаб і суспільне значення подій, закликав зберегти для нащадків унікальні свідчення та розпочав збиральницьку роботу на барикадах і просвітницьку – в медіа-просторі. Так у січні 2014 року виникла ініціатива "Музей Майдану", яка восени об’єдналася з ініціативою "Музей Свободи".

“Музей Майдану/Музей Свободи” працював над концепцією музею, збирав артефакти та свідчення, забезпечував збереження, дослідження й популяризацію об’єктів, предметів та місць, пов’язаних із подіями Майдану. На різних етапах створення Музею Майдану підтримали Самооборона Майдану, Бібліотека Майдану, Мистецька сотня, Пошта Майдану, Автомайдан, “Майдан-прес-центр” та інші, а також Український інститут національної пам’яті, Міністерство культури України, Київська міська державна адміністрація, Музей Івана Гончара, Національний заповідник "Софія Київська", Музей історії міста Києва, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Агенція культурних стратегій, Український комітет ІСОМ. Долучилися до цього й представники аналітичної компанії pro.mova Євген Глібовицький, Олександра Бакланова, Олеся Островська-Люта. Учасниками процесів меморіалізації подій Революції гідності стали родини героїв Небесної сотні та потерпілі майданівці.

 

 

Важливим внеском у громадянський спротив під час Євромайдану стала співпраця музейників та активістів, які ще наприкінці 2013 року збагнули, що розгортання масового протесту набуває історичного масштабу й суспільного значення та що розуміння свободи як культурної й громадської цінності має особливий вияв у новітній історії держави. Активісти групи закликали подбати про збереження для нащадків унікальних свідчень та почали просвітницьку роботу на барикадах і в медіа-просторі.

Узятися за створення Музею Майдану закликали поосібно в січні 2014 року Василь Рожко, Ігор Пошивайло, Микола Скиба, Андрій Котлярчук, Тимур Бобровський і Катерина Чуєва за підтримки Самооборони Майдану, а згодом – Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) та Українського національного комітету Блакитного щита. До першої офіційної робочої групи зі створення Концепції меморіалізації та музеєфікації подій Революціїї гідності, окрім ініціаторів, увійшли представники Міністерства культури України, Українського інституту національної пам’яті, музейні працівники та громадські активісти з Національного художнього музею України, Музею Івана Гончара, незалежні експерти й науковці Володимир Єрмоленко, Михайло Мінаков та інші.

Проект зазначеної Концепції став результатом взаємодії фахівців музейної та пам’яткоохоронної справи, громадських активістів, мистецтвознавців, істориків і менеджерів культури. Над його текстом у квітні–липні 2014 року працювали Тимур Бобровський, Володимир В’ятрович, Ростислав Карандєєв, Лідія Карпенко, Алла Киридон, Ігор Пошивайло, Василь Рожко, Катерина Романова, Микола Скиба, Катерина Чуєва, Микола Яковина.
 
 
 

2017 року наказом Українського інституту національної пам’яті створено експертну робочу групу з представників органів державної влади, експертного середовища та громадськості для вироблення проекту Концепції Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. До її складу ввійшли: Олександра Бакланова – консультант зі стратегії та управління змінами, співзасновниця Несторівської та Унівської міждисциплінарних експертних груп; Тимур Бобровський – археолог, пам’яткоохоронець, член ініціативної групи "Музей Майдану/Музей Свободи"; Ганна Бондар – заступник директора департаменту містобудування та архітектури КМДА; Володимир Бондарчук – голова ГО "Родина Небесної сотні"; Роберт ван Ворен – голова виконкому ГО "Фонд збереження історії Майдану"; Володимир В’ятрович – голова Українського інституту національної пам’яті; Анастасія Гайдукевич – начальник відділу музейної справи Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті, секретар експертної робочої групи; Ігор Гурик – голова правління БФ "Майдан Гідності"; Елейн Ґуріан – музейний експерт, екс-заступник директора Меморіального музею Голокосту та Національного музею американських індіанців у Вашингтоні, екс-заступник секретаря Смітсонівського інституту (США); Сергій Дяченко – музейний фахівець, краєзнавець, архітектор, експерт низки проектів ЄС у сфері музейної справи та культури; Олександр Зінченко – історик, публіцист, співзасновник сайту "Історична правда", автор і ведучий проекту "Розсекречена історія" на телеканалі “UA:Перший”, член ініціативної групи "Музей Майдану/Музей Свободи"; Зеновій Мазурик – музейний експерт, віце-президент ІСОМ України; Ольга Мельник – керівник відділу музейної справи НКММК "Мистецький Арсенал"; Наталя Мусієнко – провідний науковий співробітник Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України; Віталій Нахманович – провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру; Лінда Норріс – музейний експерт, директор програм глобальних мереж Міжнародної коаліції місць сумління (США); Владислава Осьмак – культуролог, член Ради громадських експертів конкурсу "Територія гідності"; Владислав Піоро – музейний експерт, голова правління ГО "Український центр розвитку музейної справи"; Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції Гідності, голова правління ГО "Музей Майдану", член комітету ІСОМ зі збереження культурної спадщини в надзвичайних умовах, голова експертної робочої групи; Василь Рожко – член правління ГО "Музей Майдану", голова Музейної ради України при Міністерстві культури; Катерина Романова – старший науковий співробітник Музею історії міста Києва; Микола Скиба – директор ГО "Агенція культурних стратегій", експерт напряму "Освіта" Українського інституту майбутнього; Катерина Чуєва – заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, член Міжнародного комітету ІСОМ меморіальних музеїв пам’яті жертв державних злочинів (ICMEMO).